Експедиції НПП "Великий Луг" 2011 року  

Група у складі співробітників наукового відділу НПП «Великий Луг», працівників Інституту Зоології ім.. Шмальгаузена НАН України та працівників Запорізького обласного музею, відділ природи з 14 по 22 серпня 2011 року провела експедицію по піздньосарматським відкладенням прибережної частини верхів’я Каховського водосховища. Керівник експедиції від УАН: доктор біологічних наук Рековець Леонід Іванович (палеонтолог, еволюціоніст).

Робота проводилась в трьох пунктах: околиця с. Скельки, околиця с. Маячка та байрачно-балочна система р. Карачекрак.  Оскільки робота розрахована на три роки, тому дану експедицію слід вважати орієнтовною.

Методика роботи: мікрофауністичний метод, метод аналізу фацій та мощів, а також загальноприйняті принципи інтерпретації розчленування та кореляції розрізів.

В результаті досліджень було виявлено, що знахідки вимерлої фауни на території НПП «Великий Луг» зібрані із нижнього та середнього шарів в цілому відповідають часу існування бериславського фауністичного комплексу – пізній сармат. Комплекс мав дві стадії розвитку: рання (бериславський підомплекс) та пізня (гребеніковський підкомплекс). По видовому та кількісному складу фауни, відкладення можна віднести до початку гребенікового підкомплексу (по домінуванню гіпаріонів), але наявність залишків лагомерацин робить її дещо  старшою. Найбільш вірогідно, що вона приблизно аналогічна фауні Берислава. По видам молюсків це можуть бути верхи середнього – низи верхнього сармату.

Також були виявлені цікаві шари  в поймі р. Карачекрак. Над горизонтом який несе залишки кісток в розмиві балці Басанька залягають шари від 0,5 м дуже щільних  та монолітних вапняків із залишками молюсків. Він перекритий сірими рихлими вапняками (до 3 м) із горизонтом пісків та гравелітів у верхній частині, які містять залишки дрібних ссавців та значну кількість  залишків риб. Навіть приблизний склад видів з цього горизонту залишається поки що невідомим, тому, говорити про вік цієї фауни поки що рано. Але майже аналогічні відкладення з  подібною тафономією відзначені для сусіднього територіального місцезнаходження Кам’янське – середній пліоцен. Вся ця товща відкладень з трьома горизонтами, які містять кістки перекрита червоно-бурими глинами (до 4 м) та лесами значної потужності. 


29 квітня 2011 року відбулася виїзна експедиція Обласного краєзнавчого музею, відділ природи, та наукового відділу Національного природного парку «Великий Луг».

Мета експедиції – дослідження та вивчення понтичних та сарматських вапняків в межах прибережної території НПП «Великий Луг».

Проведена робота:

1. Знайдено та ідентифікована родинна приналежність гастропод, брахіопод та рештки тюленя качечки.

2. Досліджені підстилаючи ґрунти чорних марганцевих руд з закам’янілими рештками палеонтофауни того часу.

3. Зняті проміри абразивних виходів ґрунтів та вивчена їх стратеграфії, паралельно проведено моніторинг навколо водних птахів: широконоска, нерозень, червоноголова чернь, кулик сорока, шилохвіст, огарі.


 З 26 по 30 квітня 2011 року відбулася спільна експедиція Міжвідомчої лабораторії герпетології, Мелітопольського державного університету та наукового відділу Національного природного парку «Великий Луг».

Мета експедиції – вивчення герпетофауни на території НПП «Великий Луг», архіпелагу Великі та Малі Кучугури та байрачно-балочної системи Басанька-Дніпрорудне.

Висновки :

1. Встановлено місця перебування Кумки червоночеревої  (Bombina bombina), її підвидова приналежність та межі внутрішніх локальних популяцій.

2. Вивчено райони нересту Жаби зеленої (Lithobates catesbeianus); встановлено терміни нересту, чисельність виду та внутрішні межі ареалу.

3. Досліджено подові озера архіпелагу Великі та Малі Кучугури; вивчено видове різноманіття герпетофауни та кормова база даної території, а також взяті проби води (РН, солоність).

4. Вперше знайдено місця перебування Землянки звичайна (Pelobates fuscus) на нерестилищі в пониззі річки Білозірка.


З 15 по 17 квітня 2011 року - проведена спільна експедиція Азово-Чорноморської орнітологічної станції, Інституту зоології ім.. Шмальгаузена НАН України та наукового відділу Національного природного парку «Великий Луг».

В ході експедиції:

- проведено обліки сов байрачно-балочної системи урочища Басанька та села Маячка;

- виявлено 8 гніздових пар сови вухатої (Asio otus). Цікава знахідка сови болотної Asio Flameus в пониззі Маячанської балки, де спостерігали гніздову поведінку пари;

- виявлено 6 особин Домового сича (Athene noctua) (4 – під с. Маячка та 2 – під с. Скельки). Гнізда розміщувались в покинутих норах Сиворакші (Coracias garrulus);

- проведено моніторинг лісових птахів за методикою Наумова.


30 березня 2011 року відбулася спільна польова експедиція співробітників НПП «Великий Луг», НПП «Гомільшанські ліси» та Харківського національного університету,  лабораторії хіроптерології на території НПП «Великий Луг».
   Завдання експедиції:
     1. обстеження штолень та їх картування;
     2. виявлення весняного роїння материнських колоній летючих мишей;
     3. обстеження надпоймених терас;
     4. моніторинг ранньовесняних міграцій біляводних птахів узбережжя і мілководь Каховського водосховища.
   Експедиція тривала протягом  7 днів.
   Заключний висновок:
     1. На території урочища Скелянські штольні та урочища Сім Маяків обстежені місцеві штольні. На правому схилі Маячанської балки були виявлені карстові воронки та утворення. В одному із карстів виявлено колонія летючих мишей. На вході відловлені вухані та нічниці.
     2. У зв’язку  з кліматичними умовами весняних роїнь материнських колоній летючих мишей не спостерігалося.
     3.  На території підземних комунікацій виявлено сприятливі для колоній летючих мишей розломи та щілини. На входах відловлені та зроблені проміри Нічниці водяної  (23 шт.)  В районі нижніх Скельок у зв’язку з підмивом надпоймених терас утворилися паралельні тріщини, розломи яких можуть служити схованками для летючих мишей та місцями гніздування норних качок (огара та галагаза). Проте, різкі коливання температурних показників,  не дають можливості розміщення в даних місцях материнських колоній.
     4. В байрачних лісах  обстежені та занесені на карту нові місця гніздування хижих птахів та сов. Проведено обстеження колоніальних гніздівель веслоногих та голенастих птахів архіпелагу Великі та Малі Кучугури. Розпочалося гніздування мартина жовтоногого. Виявлені  повні кладки Сірої гуски. Встановлений цікавий факт гніздування Крука на деревах. Терміни гніздування птахів в зв’язку з холодною та затяжною весною затягнуті.