Архів

2 февраля отмечается всемирный день водно-болотных угодий. К этому дню 31 января 2014 года Министерством Экологии и природных ресурсов Украины было проведено заседания координационного совета по вопросам мониторинга и охраны угодий входящих в состав Рамсарской конвенции. В нём приняли участие и сотрудники научного отдела Национального природного парка «Великий Луг». На заседании выступил министр, в своём докладе он указал на необходимость расширения природоохранных территорий водно-болотных угодий и вопросов проведения постоянного мониторинга в уже существующих национальных парках и государственных заповедниках. Выступление старшего научного сотрудника Национального природного парка «Великий Луг» Бусел В.А. затронуло вопросы о введение в научный оборот методики постоянного мониторинга орнитофауны водно-болотный угодий. Её внедрение в работу научных организаций поможет вести постоянный учёт в условиях типичного выбранного объекта и связанных с ним популяций птиц. Так же это относится и к методике проведения учётов в миграционный период, так как Рамсарская конвенция предусматривает, прежде всего, места с высокой концентрацией гидрофильных птиц на объектах. В конце заседания проводилось обсуждение поднятых вопросов, которое на наш взгляд плодотворно отразится в перспективе на изучение и охрану водно – болотных комплексов Украины. 

Одна з найцікавійших птахів Великого Лугу це сплюшка.

            Маленька совка — єдиний вид роду совок у фауні України, представлений номінативним підвидом. Загальний тон оперення бурувато-сірий (у рудої морфи — рудуватий) з темними поздовжніми і білими поперечними рисками. Райдужна оболонка очей яскраво-жовта, майже помаранчева у дорослих птахів і дещо тьмяніша у молодих. Дзьоб і кігті темно-бурі. Цівка оперена практично повністю, хоча пір'я, що росте на ній, і не заходить на пальці. Ця ознака відрізняє совку від інших представників роду. 

На території парку на совку можна натрапити у лісових масивах «Маячанської балки» або в байрачних лісах біля села Скельки. В регіоні цей вид, нажаль, став рідкісним, передусім через зменшення площ старих лісів з дуплистими деревами. Вона мешкає серед островів лісу в степу, або у  старих садах. У період токування в Маячанському лісі вдавалося реєструвати з одного місця до десяти птахів, зайнятих співом. Там, де мешкає совка, ночі, озвучені її криками, набувають незабутнього своєрідного колориту. Однак, незважаючи на довірливість і звичність, ця сова нечасто потрапляє на очі. Холодні дні вона проводить в дуплі. На полювання вилітає вже в глибоких сутінках.

У межах Україні совка – перелітний птах. На півдні ареалу вона з'являється вже в останніх числах березня, в більш північних районах - в середині квітня. В першу ж теплу і тиху ніч після прильоту птахи починають подавати голос. Шлюбний крик совки - монотонне, неквапливе (20 - 21 сигнал в хвилину) повторення видового призовного крику. Ці звуки сприймаються за слово «сплю». Звідси походить й альтернативна назва цього птаха. Самці совки навесні довго перегукуються, відтворюючи призовні крики в різних тональностях. Парний, або антифональний спів, за якого злагоджено кричать одночасно два самці, дуже характерний саме для совки - Otus scops. Крім парного співу самців, в розпал токування іноді вдається почути узгоджений спів самця і самки – так звану пісню-дует. Голос совки-самички не такий дзвінкий, а крик ніби здвоєний, на зразок скоромовки: «сплю-плю». В цілому ж пісня-дует виглядає так: «сплю – сплю - плю, сплю – сплю - плю ...», де «сплю» вигукує самець, а самка додає слідом за ним «сплю-плю». Навесні за похмурої й теплої погоди їхні голоси лунають не тільки вночі, але і вдень. Совка – птах-дуплогніздник. Вона займає як природні ніші, так і дупла дятлів. Однак за браком дупел вона нерідко оселяється в гніздах сорок та інших затишних місцях. Колись у байраках біля села Скельки спостерігали навіть спроби захоплення совкою нори, зайнятої сиворакшею. Відомі випадки розміщення гнізда совки поряд з гніздами шпаків і горобців.

Приблизно за місяць після повернення совка береться. до відкладання яєць. У кладці найчастіше буває 4-5, рідше - 6 яєць. Як і в решти представників роду совок, вони білі, дещо блискучі, укорочено-еліпсоїдні, середньою вагою близько 15-16 грамів.

Совка зовсім невелика пташка. Її вага рідко перевищує 100 грамів. І природньо, що за здобич їй слугують здебільшого порівняно дрібні тварини, переважно безхребетні. Біля кордону навесні на ранкових і вечірніх зорях неодноразово доводилось спостерігати, як несучись над кронами дерев, раптово зависаючи на одному місці, звершуючи круті та стрімкі віражі, совки, немов очманілі тіні, ганялися за хрущами. Але совки відшукують собі корм не лише в лісі. Той факт, що совка нерідко приносить до гнізда вовчків та інших комах, що живуть на відкритому ландшафті, дає змогу припустити, що вона вилітає за здобиччю на поля і луки.

Пташенят батьки постачають їжею, допоки вони не стануть здатними самі добувати собі поживу в потрібній кількості. Це настає приблизно тоді, коли совенятам виповниться півтора місяці. Осінні кочівлі совки на півночі ареалу можна спостерігати вже наприкінці серпня. У вересні більшість птахів покидає місця де вони провели літо. До кінця жовтня совка рідко трапляється на очі навіть у південних регіонах.

Майже на всій європейській частині ареалу виду відзначена тенденція до зменшення чисельності совок. Скорочення популяції в Україні, пов'язано з будівництвом каскаду водосховищ та скороченням площі лісів, зокрема з дуплистими деревами. Під час перельотів частина птахів гине від зіткнення на дорогах з автомобілями (засліплені світлом фар), частина налітає і розбивається об дроти ЛЕП, розбивається про скла маяків і телевізійні башти. Для збереження виду необхідна сувора охорона стиглих насаджень і дуплистих дерев, виявлення та охорона місць гніздування, приваблювання у штучні гніздівлі. Совка перебуває під захистом Червоної книги України (статус - рідкісний), Бернської конвенції та Конвенції CITIES. Тому звертаємось до усіх місцевих жителів як що у вас за селом є старі високі дерева з дуплами не знищуйте їх, це дерево може бути рідним домом чудового птаха який не тільки знищує багато комах-шкідників, але й є красою нашої неповторної природи!

Національний природний парк «Великий Луг» (Запорізька обл.) провів еколого-освітній захід на тему «Різноманітність птахів рідного краю» з природничим гуртком «Юні друзі природи».

    З жовтня 2013 року на базі Скельківської ЗОШ I-III ступенів працює, створений Національним природним парком «Великий Луг», природничий гурток «Юні друзі природи».

     6 грудня працівниками парку сектору екологічної освіти та рекреації Марковой Ю.Г. та відділу науки Буселом В.А. було проведено заняття з гуртківцями на тему «Різноманітність птахів рідного краю». В ході заходу учні переглянули слайди з зображеннями птахів Великого Лугу та  дізнались про них багато цікавого, розглянули різновиди годівниць та продукти, якими можна підгодовувати птахів у зимовий період. 

      До наступної зустрічі, з метою привернути увагу молоді до охорони птахів, прищепити любов до природи і формувати прагнення практично піклуватись про довкілля, ми запропонували змайструвати годівниці, які ми разом наповнимо кормом і вивісимо на подвір’ї школи.  Діти із задоволенням підтримали ініціативу. 

       Захід пройшов в теплій та невимушеній атмосфері залишивши у дітей знання про птахів рідного краю.

У м. Дніпрорудному стартувала екологічна акція "Допоможемо пернатим друзям!", яка традиційно проводиться Клубом "Білі Ворони" і НВП "Великий Луг" . На першому етапі акції Клуб "Білі Ворони" закупив 7 мішків насіння соняшнику, вівса , пшениці. Ми підготували великий тираж листівок - звернень, пакети з насінням зернових культур для поширення на вулицях міста серед небайдужих співгромадян. Біля школи "Талант" вже вивішені і своєчасно наповнюються годівниці, які приваблюють величезну кількість граків, горобців, синиць, голубів. З першим снігом акція вступить в активну фазу. На вулиці міста вийдуть співробітники "Великого Лугу" і разом з ними учні екологічних класів школи "Талант", члени Клубу "Білі Ворони".

Ми організували і провели конкурс екологічних листівок і малюнків "Пернаті друзі". На конкурс було подано більше 60 листівок і малюнків учнів 5-8 класів школи "Талант". Авторитетне журі у складі співробітників "Великого Лугу" Юлії Маркової та Ганни Дроздової, президента Клубу "Білі Ворони" Решетова Сергія визначили 17 лауреатів конкурсу та переможців у двох номінаціях. У номінації "Екологічна листівка" переміг учень 6-А класу Гунько Валерій. У номінації "Портрет птаха" перемогла учениця 8-Б класу Бойко Катерина. Переможці та всі лауреати конкурсу були нагороджені почесними грамотами та призами.

     Співробітники Національного природного парку «Великий Луг» 17 серпня провели щорічний фестиваль «Козацькі розваги», який в цьому році був присвячений медовому спасу. Фестиваль тісно пов'язаний з обрядами та традиціями українського народу і в основному носить жартівливий, розважальний характер. Кожного року він набирає обертів та стає у місцевих жителів бажаним та довгоочікуваним.  

    На відкритті свята зі словами привітання виступили голова міста Дніпрорудне Матвєєв Є.С., директор Національного природного парку «Великий Луг»  Лаба В.П. та президент молодіжної громадської організації клубу «Білі Ворони» Решетов С.О. Відкриття дійства прикрасив своїм чудовим співом народний хор «Калина».

    На фестивалі можна було відвідати Містечко народних майстрів та придбати собі та своїм близьким гарні прикраси, духмяне мило, авторські іграшки, та інші дивовижні роботи майстрів та майстринь Запорізької області. Гарний козак пропонував кожному бажаючому власноруч викарбувати собі монету на щастя.

    За традицією основу фестивалю складала конкурсно-розважальна програма між командами двох куренів «Великого Лугу» та «Білих Ворон». Молоді люди, під звуки козацьких пісень, продемонстрували глядачам і вболівальникам свої швидкість, витривалість та силу. Цікавими та видовищними були спортивні змагання з перетягування канату, піднімання гирі; силові вправи на руках, козацька бійка мішками з сіном. Всі глядачі були у захваті від жартівливих та їстівних конкурсів, під час яких командам було необхідно на швидкість заплести косу із стрічок, надути повітряні кульки, з’їсти кавуна, або випити пляшку квасу, заїдаючи її хлібом. 

    В кінці конкурсної програми була проведена вікторина по козацтву, під час якої розгорнулося суперництво команд та гостей свята.

    Наймолодші гості також не сумували – вони змагалися у конкурсі дитячого малюнку на асфальті «Моя улюблена тварина», та танцювали під дитячу музику. Переможець отримав приз у вигляді м’якої іграшки, а інші учасники отримали у подарунок цукерки. 

   Після підведення підсумків змагань капітани команд були нагороджені почесними грамотами, а всі учасники – баночками меду. А потім усіх присутніх пригостили кулішем приготованим за традиційним козацьким рецептом кухарями обох команд.

Розваги небезпечні для життя.

Скелянські степи завжди приваблювали до себе туристів красою надзаплавних терас і так званими "загадковими" закинутими штольнями. Штольні охрестили в народі Скелянськими, оскільки в 30-50 роках вони відносились до Скельківських підземних розробок будівельного вапняку сарматського ярусу. В кінці 50-х років у зв'язку із затопленням Кінсько-Базавлуцьких плавнів і створенням Каховського водосховища в штольнях почала розламуватися основна плита, що викликало обвали і весняні підтоплення. Штольні закрили як аварійні і підходи до них були сплановані. У 60-ті роки відпрацьовані кар'єри в місцях розташування штолень були передані в розпорядження сільської влади і підприємству більше не належали. 

Влітку з початком відпусток і канікул жага пригод стає непереборною, причому настільки, що, роблячи вибір на користь такого популярного сьогодні екстремального туризму, шукачі пригод не прислухаються не тільки до голосу власного розуму, а й до чисельних попереджень офіційних інстанцій. Адміністрація НПП "Великий Луг" вдається до безпрецедентних заходів з охорони штолень від несанкціонованих відвідувань: постійно проводиться роз'яснювальна робота серед молоді, входи в штольні перебувають під посиленою охороною інспекторів, щоденно проводяться рейди. Це викликано тим, що відвідування Скелянських штолень навіть підготовленими людьми небезпечно для життя. 

У зв’язку з тим, що штольні активно розроблялися гірничодобувними підприємствами ще в 50-ті роки минулого століття, дерев'яна кріпильна арматура всередині відтоді застаріла, ґрунт на окремих ділянках нічим не підтримується, постійно обсипається, що створює серйозну небезпеку для життя людей. Так само ворогом непрошених гостей є вуглекислий газ, який виділяється з дерев'яних кріплень занедбаних штолень, що розкладаються, так само цілком серйозна небезпека це газ радон який може скупчуватися в тупиках виробок. Існує небезпека зараження інфекційними захворюваннями – в штольнях величезна кількість гризунів, які є переносниками багатьох серйозних захворювань. Специфічними факторами небезпеки є можливість займання величезної кількості горючого матеріалу, що призводить до швидкої загазованості повітря токсичними продуктами горіння і внаслідок цього до отруєння і задухи; провокації обвалів внаслідок різкої зміни температурного режиму порід; складність просторової орієнтації в штольнях (відомі випадки, коли рятувальники шукали туриста в обвальній частині штолень 4 доби). 

Автори Інтернет сайтів, що підігрівають інтерес до Скелянських штолень, створюють і поширюють міфи про їх "унікальність" і "загадковість", беруть на себе відповідальність за життя тих, кого потім непереборно потягне на "спелеологічні пригоди", а це заборонено законом і передбачає кримінальну відповідальність. 

Адміністрація НПП "Великий Луг" звертається до всіх, хто відрізняє туризм від гри зі смертю, хто цінує життя і не хоче в молодості, в кращому випадку, пересісти в інвалідний візок: УТРИМАЙТЕСЯ від відвідування штолень  і живіть спокійно і щасливо.

Адміністрація НПП «Великий Луг»

Національний природний парк «Великий Луг» святкує свій 7 рік народження.

      10 лютого виповнилося 7 років Національному природному парку «Великий Луг». Він був створений в 2006 році, відповідно до Указу Президента України. Парк підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. Загальна площа Парку становить 16756 га.

     Національний природний парк створено на базі регіонального ландшафтного парку «Панай», орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Великі і Малі Кучугури» та ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Крутосхили Каховського водосховища».

  Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, що входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання. Над виконанням покладених на парк завдань успішно працює його колектив. Працівниками служби державної охорони  національного природного парку «Великий Луг» проводяться щоденні патрулювання території парку з метою попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства. На території парку функціонує пожежна природоохоронна станція.

   Відділом науки проводяться науково-дослідна робота по вивченню рослинного та тваринного світу, археологічні дослідження; організовується та приймається участь в наукових експедиціях. Ведеться Літопис природи  національного природного парку.

    Рекреаційна діяльність НПП «Великий Луг» спрямована на розвиток екскурсійного та туристичного напрямку. На території парку розроблені 6 туристичних маршрутів та 4 екологічні стежки, облаштовані місцями короткострокового відпочинку та інформаційними щитами. 

    Неможливо переоцінити і еколого-освітню роботу парку. Засновано періодичне видання газети  НПП «Великий Луг», випускаються різноманітні буклети, календарі та закладки із символікою Парку; проводяться еколого-освітні акції та заходи.

   За сім років існування колективом  Національного природного парку  «Великий Луг» зроблено багато. Сподіваємося, що й надалі співробітники Національного природного парку «Великий Луг» зроблять вагомий внесок у вивчення та збереження цього унікального куточка Запорізького краю.

     Тож у цей чудовий та святковий день, ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ПАРКУ, хочеться відзначити роботу всіх, хто працює на благо установи та тих, хто вболіває за його майбутнє. Подальших творчих успіхів та нових здобутків у благородній та величній справі – збереження біорізноманіття природи!

Співробітники НПП «Великий Луг»

2 лютого – День водно-болотних угідь

    Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 року №895-р «Про погодження надання водно-болотних угідь міжнародного значення» до Списку були включені водно-болотні угіддя міжнародного значення, такі як: архіпелаг «Великі і Малі Кучугури» та заплава «Сім Маяків», які знаходяться на території Національного природного парку «Великий Луг».

    Ці землі, як кажуть, не прості і якщо не золоті то особливі – плавневі! Треба згадати деякі обставини: по-перше – в 2011 році вся територія Нижньодніпровських плавнів була внесена в перелік територій, на яких будуть створені національні парки; по-друге – заплава «Сім Маяків» включена в склад водно-болотних угідь міжнародного значення. В 1997 році Україна приєдналася до Рамсарської конвенції з водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення як місце мешкання водоплавних птахів. Україна одна з держав, яка входить до конвенції про охорону природи. Це велика честь і в той же час велика відповідальність. Серед списків водно-болотних угідь, які представила Україна в бюро конвенції – наша гордість, наше надбання архіпелаг «Великі і Малі Кучугури» та заплава «Сім Маяків».

   Територія архіпелагу «Великі і Малі Кучугури»  розташована у межах заповідної зони НПП «Великий Луг» у північній частині Каховського водосховища. Територія заплави «Сім Маяків» – у межах зони регульованої рекреації НПП «Великий Луг» на лівому березі Дніпра. За адміністративним поділом ці території знаходяться у Василівському районі Запорізької області (найближчі населені пункти с. Скельки, с. Маячка). Унікальність ВБУ полягає у специфічному поєднанні лісових масивів із заростями чагарників та водно-болотної рослинності, островів і півостровів з протоками. ВБУ відіграють велику екологічну роль (фільтрація води водно-болотною рослинністю сприяє очищенню водойми) і є значущою заплавною природною системою для р. Дніпро. ВБУ мають значний вплив на формування мікроклімату та біорізноманіття регіону. У межах угідь виявлено специфічну заплавну рослинність, яка є в цілому нетиповою для посушливих регіонів півдня України, але типовою для заплавних комплексів великих річок нашої країни. Флора ВБУ нараховує 135 видів рослин серед яких 10 видів є раритетними, природними та добре збереженими. В орнітофауні ВБУ налічується 17 видів птахів, занесених до ЧКУ; цінні промислові види риб. Територія угідь це єдиний резерват гніздування колоніальних видів птахів на Каховському водосховищі. Ентомофауна налічує більш ніж 1200 видів і є багатою кормовою базою для орнітофауни та іхтіофауни. Крім цього 15 видів комах занесені до природоохоронних списків. ВБУ є одним із регіональних природних ядер Дніпровського меридіонального екологічного коридору екологічної мережі України. 

   Територія ВБУ з доісторичних часів приваблювала безліч народів. Вони залишили свій слід у вигляді пам’яток – свідків різних історичних періодів та подій. Підтвердженням тому є доісторичні могильники і стоянки доби кам’яного та бронзового віків, городища та залишки древніх міст,  починаючи з XVII тисячоліття до нашої ери і закінчуючи XII тисячоліттям нашої ери. Це пам’ятки сабатовської культури, багата культурна спадщина скіфського та сарматського походження, ознаки присутності аланів, готів, хазарів, древніх слов’ян, греків, татар та інших кочових і осілих народів. На території острівної гряди знаходяться всесвітньовідомі археологічні залишки столиці Золотої орди (XIVст.н.е.) ханства Саміс. З часів раннього палеоліту до Середньовіччя відоме поселення «Маячанське», яке має у своєму стратиграфічному розрізі до 18 культурних шарів. Багата культурна спадщина цього регіону сформована зокрема природними та географічними особливостями місцевості.

    Працівники Парку закликають всіх, хто цінує землю, на якій ми живемо, хто розуміє, що нищення природи залишить без майбутнього український народ – оберігати ті унікальні природні комплекси, які залишені нам у спадок.

Заступник директора – начальник наукового відділу 

НПП «Великий Луг»

Йосипенко Т.Д.