Рідкісні види, та види занесені у Червоний список
Anax imperator Leach - дозорець-імператор. Чисельність незначна, поодинокі особини, зустрічається на галявинах, вздовж берегової лінії Каховського водосховища, та річки Білозірка. Причина незначної чисельності -несприятливий вплив на личинок хімічного та органічного забруднення водойм, та рекреаційне навантаження. Літ імаго з травня по жовтень. Хижаки, живляться дрібними комахами. Яйця відкладають у тканини водяних рослин. Личинки – одні з найбільших серед личинок інших бабок.
Iris polystictica F.-W. - ірис плямистокрилий - причиною низької чисельності є розорювання цілинних ділянок степу. Зустрічається на території парку по степових ділянках з трав’янистою рослинністю, схилах ярів та балок. Імаго – хижаки, живляться різними комахами. Зустрічаються в липні – вересні . Самці мають довгі крила та добре літають, коротко крилі самки за допомогою довгих ніг, швидко пересуваються по поверхні. Вразливі перед ворогами, в першу чергу безкрилі самки.
Saga pedo Pallas - дибка степова – чисельність незначна, тримається сухих, добре прогрітих сонцем схилів байраків з густим різнотрав’ям, на високих травах. На території парку знайдена в Маячанській балці та на Басаньці. Розорювання цілинного степу призводить до скорочення природних місць перебування й розчленування популяції виду. Вид розмножується партеногенетично. Живиться дибка степова сарановими, жуками, клопами та ін. Крил не має, лише довгі міцні ноги, тому дуже вразлива. Дибка – найбільший коник Європи. Занесено до ЄЧС.
Carabus hungaricus F. - жужелиця угорська – звичайний вид, місцем перебування якого є цілинний степ. Дає одно-дворічну генерацію. Жуки та личинки – хижаки-поліфаги, живляться личинками комах, яких знаходять у підстилці й ґрунті, та іншими безхребетними. Жуки зимують у ґрунті, навесні паруються і відкладають яйця, восени личинки заляльковуються. Причиною зменшення чисельності є зменшення місць перебування, рекреаційне навантаження.
Calosoma sycophanta L. - красотіл пахучій – на території парку зустрічається парках, садах, зрідка в полезахисних смугах. Чисельність незначна, внаслідок хімічного забруднення. Жуки й личинки – хижаки, які полюють у кронах дерев на гусениць і метеликів (непарного та кільчастого шовкопрядів, листовійку дубову, хвилівок), також трапляються на ґрунті. Ведуть нічний спосіб життя, зимують жуки в ґрунті й підстилці. Парування та відкладання яєць відбувається навесні, розвиток личинок та лялечок триває близько 2 місяців, до появи у серпні молодих жуків. Занесено до ЄЧС.
Emus hirtus L.- волохатий стафілін. Чисельність незначна, внаслідок скорочення місць перебування виду. Зустрічається в різних за походженням органічних речовинах, що розкладаються, в стовбурах дерев, з яких витікає сік. Жук та його личинки – хижаки, живляться дрібними комахами та їхніми личинками. Імаго зустрічається з кінця травня по жовтень. Зимують дорослі жуки.
Scarabaeus sacer L. - скарабей священний. Чисельність незначна, в наслідок знищення місць перебування. Живе на піщаних ділянках річкових долин з розрідженим степовим різнотрав’ям. На території парку знайдено в Маячанській балці. Живиться гноєм великої рогатої худоби, коней та овець, для чого скочує його у кульки. Активний з середини квітня до червня. Самка відкладає яйця в кульку з гною грушоподібної форми з порожниною. Личинка живиться серцевиною кульки, й залишившись у ній, перетворюється на лялечку, з якої через місяць з’являється жук.
Lucanus cervus L. - жук-олень. Чисельність дуже мала й швидко скорочується. Зменшення місць перебування та рекреаційне навантаження негативно впливають на чисельність виду. На території парку знайдено в місцях росту кормових рослин – Маячанські заплавні ліси та залишки дібров Басаньки. Дорослі жуки з’являються у травні – липні. Живляться соком з пошкоджених стовбурів дерев, переважно дуба, рідше – берези. Невдовзі після парування самці гинуть, відклавши яйця в дуплах дерев та пеньках, гинуть самки. Розвиток личинок триває 5-6 років, у травні останнього року вони перетворюються на лялечок.
Cerambyx cerdo cerdo L. - вусач великий дубовий західний Чисельність незначна, поодинокі особини. Головна причина – хімічне забруднення та вирубка старих дібров. Заселяє дубові й мішано-дубові насадження, ослаблені вирубуванням й випасанням худоби або які мають пошкоджене листя. Надає перевагу товстим, старим деревам і пенькам. Має трирічну генерацію. Літ імаго з середини травня до липня, іноді у серпні вересні. Живиться соком, що виступає з пошкоджених дерев. Яйця самка відкладає по одному у тріщини дубової кори. Личинки прогризають ходи в корі дерева, наступного літа переходять у глибші деревні шари. Доросла личинка восени утворює комірку, де перетворюється на лялечку. Жук нового покоління зимує у цій же комірці. Занесено до ЄЧС.
Aromia moschata L. - вусач мускусний. Чисельність незначна, внаслідок порушення природних місць перебування, та зменшення насаджень верби. Заселяє розріджений дерево стан із старої верби, тополі, трапляється у парках, уздовж доріг. Має дво, -трирічну генерацію. Літ, парування та відкладання яєць триває з початку червня по серпень. Самка відкладає яйця у тріщини кори. Розвиток личинок і заляльковування відбуваються у деревині.
Dorcadion equestre Laxmann - вусач земляний хрестоносець. Звичайний вид. На території парку зустрічається на добре прогрітих схилах з розрідженим травостоєм, та узбіччі доріг. Жуки зустрічаються з середини квітня до початку червня. Личинки розвиваються у ґрунті, живляться коренями трав’янистих рослин, здебільшого злакових.
Bittacus italicus Muller - бітак італійський – трапляється дрібними популяціями, в вологих біотопах. Імаго з’являються в середині червня. Полює на різних дрібних комах, іноді павуків часом живиться і мертвими комахами. Яйця відкладає у ґрунт, де вони й зимують. Навесні з’являються личинки, які ховаються в підстилці. Личинки заляльковуються в ґрунтових комірках наприкінці весни.
Bareus westwoodi
Papilio machaon L. - Махаон – зустрічається повсюдно, досить звичайний вид. Дає 2-3 генерації на рік. Літ метеликів з кінця квітня по вересень. Самка відкладає яйця, які розвиваються 5–12 днів. Гусениці живляться на рослинах родини зонтичних. Зимує лялечка. На чисельність виду впливає господарська діяльність людини та рекреаційне навантаження.
Iphicides podalirius L. - Подалірій – поширений по всій території парку, 
звичайний вид. Дає 2–3 генерації на рік. Літ імаго з середини квітня до початку жовтня, майже безперервно. Самка відкладає яйця на поверхню листків кормових рослин – диких або культурних розоцвітих (терен, глід, абрикос). Розвиток яєць триває 10–14 днів, гусениць – 5–8 тижнів. Зимує лялечка.
Zerynthia polyxena Denis et Schifermuller - Поліксена – зустрічається по берегам водостоків, в місцях зростання кормової рослини - хвилівника звичайного. Чисельність незначна. Дає одну генерацію на рік. Літ метеликів з квітня по травень. Самка відкладає яйця на листки, квітки та гілки верхньої частини кормової рослини. Гусениці з’являються через 8–9 днів, їхній розвиток триває 4-5 тижнів. Лялечки прикріплюються до гілок рослини і зимують, іноді 2–3 сезони. Занесено до ЄЧС.
Tomares nogelii Herrich – Schaffer - томарес Ногеля – реліктовий вид, зустрічається по степових балках, сухих руслах струмків. Дає одну генерацію на рік. Літ метеликів триває близько 2–3 тижнів з 2-гої половини травня. Метелики живляться нектаром квіток, особливо шавлії пониклої. Самка відкладає яйця у нерозвинені суцвіття астрагалу понтичного. Гусениці розвиваються з кінця травня по червень (4–5 тижнів), спочатку у суцвіттях, потім у плодах. Перетворення у лялечку відбувається у ґрунті .
Acheronia atropos L. - бражник Мертва голова. Чисельність кожного року різна, зустрічається на полях і 
городах, лісосмугах, схилах ярів, що поросли повієм звичайним. Протягом року розвиваються 2 генерації. Літ імаго у травні – липні й вересні – жовтні. Метелики живляться соком дерев, іноді бджолиним медом. Активний у сутінках і вночі, може мігрувати долаючи значні відстані. Самка відкладає яйця по одному на пасльонові (картопля, дурман, беладона тощо). Гусениці іноді живляться на жасмині, бузку, малині, повії. Лялечки зимують у ґрунті на глибині 15–20 см, чутливі до холоду, взимку часто гинуть.
Hemaris titus L. - бражник скабіозовий. Чисельність незначна, зустрічається по різнотрав’ях на луках , що добре прогріваються сонцем. Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з кінця квітня до середини липня. Метелики живляться нектаром квітів, активні вдень. Гусениці розвиваються на трав’янистих рослинах родини черпакових, й на чагарниках (жимолость) з кінця травня по серпень. Лялечки зимують у ґрунті, іноді у траві .
Marumba quercus Denis et Schifermuller - бражник дубовий. Поодинокі особини, зустрічається в байрачних лісах. Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з травня по липень. Активний у сутінках і вночі. Метелики не живляться. Гусениці живуть на дубах (липень – вересень) частіше на молодих деревах. Лялечки зимують у ґрунті.