ДО ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТВАРИННОГО СВІТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ВЕЛИКИЙ ЛУГ».

Національний природний парк „Великий Луг” створений в лютому 2006 року, та розташований в Піденно-Східній частині України в межах Василівського району Запорізької області. Територія парку знаходиться в степній фізико географічній зоні. Територія парку не є цілісною, а складається з окремих ділянок.

Загальна площа Парку становить 16756 га. , з яких 9324 га земель, надаються йому в постійне користування, та 7432 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувача (Василівська районна державна адміністрація, водний фонд) і на яких здійснюватиметься традиційна господарська діяльність з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

До створення Парку дослідження території майже не проводилось, за виключенням деяких публікацій, які не дають повного відображення біорізноманіття даної території.

Парк має багате ландшафтне різноманіття, поряд з степовими ділянками (різнотравно-типчаково-ковилові і їх петрофітні і псамофітні різновиди, лучні і чагарникові) тут зустрічаються лісові (байрачні ліси вздовж берегової лінії Каховського водосховища, штучні ліси долини річки Білозірка, залишки заплавних лісів в Маячанській балці, ділянки лісових культур в степу), лучні, водно-болотні угіддя міжнародного значення островів Великі та Малі Кучугури та Заплави Сім Маяків. У більшості випадків ділянки природної рослинності займають невгіддя - балки і байраки з крутими схилами, що неширокою смужкою потягнулися уздовж берегової лінії Каховського водосховища, та збереглись на островах. Унікальною є біотопи островів, які залишились після затоплення плавнів; піщані бархани, луки, лісові ділянки берези дніпровської, верби та тополі. Наявне ландшафтно-біотопічне різноманіття зумовлює значне видове багатство тваринного світу.

Роботи по інвентаризації тваринного світу були розпочаті в 2007 році. Дослідження проводились відповідно до загально прийнятих методів вивчення тваринного світу, а саме - методом візуального спостереження, по характерним видоспецифічним звукам чи співами, знахідками загиблих тварин, слідам життєдіяльності, відбиткам слідів на ґрунті та снігу, для комах – за допомогою пасток Барбера, світло пасток, та ін.. За результатами 5-ти річних польових досліджень наукових працівників парку, літературними джерелами та роботою вузько направлених спеціалістів, які працювали на території парку, складено перші інвентаризаційні списки.

На сьогоднішній день фауна Національного природного парку „Великий Луг” налічує близько1 447 видів, з яких 114 видів занесені до Червоної Книги України, до Бернської конвенції – 258 видів, до Бонської конвенції – 122, до Європейського червоного списку – 32, до списку CITES – 30, до МСОП – 30. Серед фауни парку найчисельнішими є комахи -1120 видів, птахи – 218, риби – 52, ссавці – 41, плазуни – 6, земноводні – 10.

Після затоплення Каховського водосховища в 1956 році, багато тварин, які перебували на території плавнів Великого лугу, знайшли прихисток на сільськогосподарських невгіддях вздовж берегової лінії. Велика частина видів зараз знаходиться під загрозою зникнення, та занесена в різні природоохоронні списки.

Ентомофауна парку досить чисельна та різноманітна, 44 види комах занесені до ЧКУ. Досить чисельними серед червонокнижних комах є - Carabus hungaricus Fаbricius, Dorcadion equestre Laxmann, Papilio machaon L., Iphicides podalirius L, Zerynthia polyxena Denis et Schifermuller, Hemaris titus L, Megascolia maculata Drury, Xylocopa valga Gerstaecker, Xylocopa violaceae Linnaeus, Bombus argillaceus Scopoli, Periphanes delphinii L., Saga pedo Pallas , а найбільш рідкісними , які зустрічаються один раз на декілька років - Emus hirtus L, Osmoderma barnabita Motschulsky, Tomares nogelii Herrich-Schaffer, Proserpinus proserpina Pallas, Catocala fraxini L., Lygaena laeta Hubner, та інші.

Орнітофауна характеризується наявністю елементів всіх екологічних комплексів, близько 218 видів (гніздові, зимуючі, літуючи, пролітні та залітні птахи). Найчисельнішими є водно-болотні та степові види. До ЧКУ занесені 35 видів. На території парку працює міжнародний орнітологічний стаціонар.

Острівний комплекс Парку має велике значення як резерват багатьох «червонокнижних» видів птахів. Тут зосереджені основні полівидові колонії всього Нижнього Дніпра. В гніздовий період водно – болотний комплекс орнітофауни налічує 41 вид. На Каховському водосховищі це єдине місце гніздування таких рідкісних видів: Ardeola ralloides Scopoli, Anas strepera L., Aythya nyroca Guldenstadt, Haematopus ostralegus L., Larus ichthyaetus Pallas, Sterna albifrons (Pallas, 1764.). Під час міграцій на островах спостерігаються значні скупчення водоплавних птахів. Серед «червонокнижних» видів птахів, зустрічаються: Pelecanus onocrotalus L., Plegadis falcinellus L., Rufibrenta ryficollis Pallas, Tadorna ferruginea Pallas., Anas strepera L., Aythya nyroca Guldenstadt,, Bucephala clangula L., Mergus serrator L., Himantopus himantopus L.. Деревно-чагарникові та степові ділянки представлені типовими видами наземних біотопів. Серед гніздових видів слід виділити Haliaeetus albicilla L., чисельність якого стабільна і дає можливість розширення виду у регіоні. Серед мігрантів можна виділити: Haliaeetus albicilla L,. Pandion haliaeetus L., Milvus migrans Boddaert, Circus cyaneus L,. Burhinus oedicnemus L,. Lanius excubitor L.

Парк має велике значення як резерват лісових видів, завдяки байрачним лісам, місцем концентрації птахів на міграціях. Серед видів слід відзначити такі рідкісні для регіону як Otus scops L., Dendrocopos minor L , Ficedula Albicollis L., Aegithalos caudatus L та ін... Затоки Каховського водосховища є великою кормовою базою для таких рідкісних птахів: Tadorna ferruginea Pallas., Mergus serrator L. , Tadorna tadorna, Anas acuta L., Anas clypeata L. Larus ichthyaetus Pallas, Mergus albellus L.

Петрофітні степи парку приваблюють багато птахів на зимівлях. За час проведення обліків були виявлені концентрації таких рідкісних птахів: Lanius excubitor L., Motacilla feldegg M, Motacilla citreola , Acanthis flammea L., Plectrophaenax nivalis L.

Ссавці представлені 41 видом, з яких -16 занесені до ЧКУ, а саме Mustela pustorius L., Mustela eversmanni Lesson , Lutra lutra L.., Myotis aurascens, Eptesicus serotinus Scheber , Pipistrellus nathusii, Pipistrellus kuhlii Kuhl., Pipisterellus pygmaeus, Nyctatus noctula Scheber, Plecotus austrsacus Fischer, Plecotus auritus L., Myotis daubentonii Kuhl, Myotis dasycneme Boie, та типовими Lepus europaeus Pall., Sciurus vulgares L., Apodemus agrarius Pall, Micromus sosialis Pall., Martes foina, Meles meles L, Canis lupus L., Vulpes vulpes L., Sus scrofa L., Capreolus capreolus L., , Erinaceus concolor. L Mustela nivalis L та ін

На сьогоднішній день іхтіофауна Парку налічує 52 види. До ЧКУ занесені 7 видів, Benthophiloides brauneri Beling et lljin, Acipenser ruthenus L., Barbus borysthenicus Dybowski, Carassius carassius L., Lota lota (Linnaeus), Gemnocephalus acerinus (Guldenstadt) Sander volgencsis (Gmelin), Percarina demidoffii Nordmann. Навколо островів Великі і Малі Кучугури є мілководдя, площа яких дорівнює 400 га. Вони є практично єдиним місцем у водосховищі, придатним для природного відтворення і нагулу молоді та дорослих риб. Таким чином, ця територія має велике значення у життєвому циклі прісноводних риб регіону.

Найбільш чисельними є Abramis brama L., Carassius gibelio (Bloch), Cyprinus carpio L., Aristichthys nobilis (Richardson), Silurus glanis L, Sander lucioperca L., Neogobius kessleri (Gьnther, ), Scardiniu erythrophthalmus L.

Каховське водосховище є штучною водоймою, в якому істотно змінене середовище існування живих організмів. До того ж негативно на видовий склад впливає промисловий,браконьєрський та любительський вилов цінних видів. Змінюється видове різноманіття, зникають риби певних екологічних груп, натуралізуються інші. В порівнянні з попередніми роками зменшилась кількість, (або навіть зникли) представників понтокаспійського прісноводного комплексу, за рахунок таких видів як марена дніпровська, вирезуб, синець, серед риб бореального рівнинного комплексу - карась звичайний. З’явились нові види понтокаспійського морського комплексу – бичкові, мала південна колючка. Зменшилось число представників третинно рівнинного комплексу – стерлядь прісноводна, в’юн, з бореального передгірського – зникла мінога українська, майже зник минь річковий – єдиний представник арктичного прісноводного комплексу.

Натомість з’явились нові види – направлені - білий товстолобик, сріблястий карась, випадкові - амурський чебачок, саморозселенці – колючки, бички. Слід враховувати, що адвентивні види легше приживаються на порушених територіях.

Земноводні представлені 10 видами - Bombina (B) bombina L,. Pelobates fuscus Laurenti , Hyla arborea L., Bufo viridis Laurent , Pelophylax [Ranа] ridibundus Pall , Emys orbicularis L., Lacerta viridis Laurenti (ЧКУ), Lacerta agilis L, Eremias arguta Pall, Lissotriton vulgaris L.. Плазуни представлені 6 видами, з них – Coronella austriaca Laurenti, Hierophis caspius (Gmelin), Elaphe sauromates (Pallas), Vispera renardi (Christoph), занесені до Червоної книги України, та Natrix tessellata Laur, Natrix natrix L..

Звичайно список тварин поповниться новими видами, проте наявність значної кількості раритетних таксонів різного рангу, свідчить про цінність та території парку та її важливе значення в збереженні біорізноманіття в цілому. Результати інвентаризаційних досліджень є основою для різних видів моніторингу, розробки та впровадження природоохоронних заходів, управлінських рішень.

Моніторинг довкілля


Моніторинг довкілля здійснюється на виконання статей 22 і 61 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, статті 9 Закону „Про природно-заповідний фонд України” та у відповідності до Положення про організацію наукових досліджень у заповідниках та національних природних парках України (затверджено наказом Мінекобезпеки України від 10.11.1998 №163) та Положення про наукову діяльність заповідників та національних природних парків (наказ Мінекоресурсів України від 09.08.2000 №103) і на виконання Програми Літопису природи, що затверджена спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Національною академією наук України від 25.11.2002 р. №465/430.
    Сучасна система моніторингу довкілля проводиться за наступними типами моніторингу:
      - Метеорологічні спостереження
      - Картографування типів ґрунтів
      - Геодезична карта
      - Ландшафтна карта
      - Гідрогеологічні спостереження
      - Аеро- та космічна зйомки
      - Динаміка важких металів  (кадмій, мідь, свинець) в ґрунтах та рослинних об’єктах
      - Ґрунтознавчий моніторинг: водно-сольовий режим, вміст гумусу, рН тощо
      - Інвентаризація автохтонної  флори
      - Картографування рослинного покриву
      - Ботанічний моніторинг: фенологічні спостереження, продуктивність фітоценозів, насіннєва продуктивність домінантів, геоботанічні описи, оцінка стану збереження рідкісних та зникаючи видів рослин, що занесені до Червоної книги України, у міжнародні та територіальні (адміністративні області) „червоні” списки.
      - Інвентаризація аборигенної фауни
      - Зоологічний моніторинг: біотопічний розподіл, динаміка чисельності та структура популяцій, оцінка стану рідкісних та зникаючи видів тварин, що занесені до Червоної книги України та у міжнародні і територіальні (адміністративні області) „червоні” списки.
    В межах Національного природного парку «Великий Луг» моніторинг проводиться згідно статті 43 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року №2456-XII та Програми Літопису природи, затвердженої спільним наказом Мінприроди та НАН України №465/430 від 25 листопада 2002 року.
    Для забезпечення повного обсягу досліджень в НПП «Великий Луг», необхідне обладнання сучасної біологічної лабараторії.


Облік тпахів

6 березня 2010 року співробітники НПП "Великий Луг" спільно з членами молодіжної громадської організації клубу "Білі Ворони" проводили облік птахів.
          Метою обліку є моніторинг чисельності та видового складу птахів, що в зимово-весняний період знаходяться на території НПП "Великий Луг".
          Територія на якій проводився облік:
- ДК "Гірник";
- узбережжя Каховського водосховища (від ДК "Гірник" до с. Златопіль);
- агроландшафти с. Златопіль;
- балка Березнувата.
         Під час проведення обліку, ми спостерігали такі види птахів: горобець польовий, горобець домашній, ворона сіра, синиця велика, горлиця кільчаста, грак, коноплянка, сойка рудоголова, дятел сирійський, дятел червоноголовий, мартин жовтоногий, мартин сивий.

__________________6.03.2010_029


Гідрологічний режим

Каховського водосховища

Пояснювальна записка

1. Проектні параметри рівня води Каховського водосховища

Проектні параметри рівня води нижнього б’єфа Каховського водосховища відповідають значенням у відрізку 12,7 м – 16,0 м над рівнем Світового океану. Таким чином робота усіх споживачів води (зрошувальні системи, Кримський канал, електростанції, промислові підприємства, комунальні водопостачальні підприємства) та користувачів водосховища (Укррічфлот, рибопромислові підприємства, ставкові господарства) розраховані на нормальний режим роботи за умови коливання рівня води водосховища в зазначеному відрізку.

2. Діючий режим Каховського водосховища та його наслідки

1. Рівень води у водосховищі:
- березень-жовтень – 16 м над рівнем Світового океану;
- листопад-лютий – 14,3 м над рівнем Світового океану.

2. Наслідки діючого гідрологічного режиму:
- берегова абразія – через досить високий рівень води у безморозний і штормовий період;
- «цвітіння» води у водосховищі – через надмірне прогрівання води на ділянках водосховища з глибинами від 1 до 2 метрів (понад 40% водного дзеркала);
- дуже мала площа нерестовищ риби – через постійну абразію берегової смуги та островів;
- задуха риби – через прогрівання води до 30◦С у літній період та відсутність берегової рослинності;
- стійке зменшення рибних запасів водосховища – через дуже малу площу нерестовищ, «цвітіння» води і задуху риби;
- звуження видового складу риби Каховського водосховища – через створені несприятливі умови відтворення і розвитку;
- біогеоценоз водосховища не стійкий, екосистема помираюча.

Таким чином, згідно з діючим режимом водосховища, високий рівень води припадає на вегетаційний період і в поєднанні з вітряною та штормовою погодою призводить до низки надзвичайно негативних наслідків: руйнування берегів глинистого та суглинистого складу (більше 90% довжини), причому зсуви та обвали відбуваються в межах населених пунктів і заліснених ділянок. Це призводить до несчисленних матеріальних збитків для держави та місцевих громад міст і сіл прибережної смуги Каховського водосховища.
Понад 40% водного дзеркала водосховища мають глибини від 1 до 2 метрів. Такі глибини спричиняють прогрівання води до 30◦С і оскільки хімічні властивості води при цьому змінюються з кислотних до лужних, це призводить до витіснення кисню з водного розчину, задухи риби та розвитку синьо-зелених водоростей (так зване «цвітіння» води). При цьому запаси водних живих ресурсів різко знижуються, а водна поверхня втрачає естетичний та практичний вигляд і властивості.

Разом з тим, високий рівень води у вегетаційний період перешкоджає утворенню берегової рослинності та руйнуванню її в плавневій частині та на островах водосховища (через регулярну берегову абразію). Це щороку зменшує площу нерестовищ риби – станом на 01.01.2009 року залишилось близько 20% від їх найбільшої площі в перші 10 років існування водосховища. Цей негативний чинник впливає не тільки на зменшення запасів водних живих ресурсів, а й на значне звуження видового складу всіх типів живих організмів, в тому числі промислових видів риби (повністю зникли всі види осетрових, прохідних та напівпровідних, серед яких: осетр, стерлядь, лин, в’юн, вугор, шемая та інші). На межі зникнення у водах водосховища: верхівка, тарань, лящ!

Таким чином можна зробити висновок:

Біогеоценоз через 53 роки після створення Каховського водосховища не прийшов до стійкого стану, спостерігаються динамічні деструктивні явища, екосистема в геометричній прогресії наближається до збіднілого стану дощової калюжі (помираюча екосистема).

3. Природний гідрологічний режим Каховського водосховища (пропонується) та наслідки його встановлення

1.  Рівень води у водосховищі:
-    з 15 квітня по 10 червня – 15,3 м над рівнем Світового океану;
-    з 11 червня по 14 квітня – 13,7 м над рівнем Світового океану.

2. Наслідки природного гідрологічного режиму:
-    значне зменшення берегової абразії – через короткий проміжок часу високого рівня води та утворення берегової рослинності;
-    утворення берегової рослинності – через достатній проміжок часу з низьким рівнем води у водосховищі;
-    значне збільшення площ нерестовищ риби – через утворення берегової рослинності;
-    зменшення (відсутність) «цвітіння» води – через притінення мілководної частини водосховища утвореною рослинністю та розвиток мікрофлори, яка запобігає розвитку синьо-зелених водоростей;
-   збільшення рибних запасів – через збільшення площ нерестовищ та зменшення задухи риби;
-    зменшення задухи риби – через притінення мілководної частини водосховища утвореною рослинністю, яке не дозволяє досягати температурних показників 30◦С;
-    збільшення біорізноманіття водосховища – через створення сприятливих умов відтворення і розвитку;
-    створення стійкого біогеоценозу Каховського водосховища.

Запропонований гідрологічний режим Каховського водосховища найбільше наближений до природного, коли пік максимального розливу припадає на весняну повінь (квітень, травень). Майже увесь вегетаційний період рівень води у водосховищі відповідає зниженим значенням.

Такий гідрологічний режим дозволяє по всьому периметру берегової смуги та внутрішніх островів розвинутись береговій рослинності (очерет, рогіз, чагарники, верби, тополі …), яка під час повені (високого рівня води у водосховищі) буде затоплюватись і створюватиме найсприятливіші умови для нересту та розвитку риб в ембріональному, личинковому та мальковому періодах.

Крім того, запропонований гідрологічний режим завдяки короткому проміжку часу високого рівня води у водосховищі та розвитку прибережної рослинності, унеможливить небезпечне явище берегової абразії, дозволить зберегти цінні землі та населені пункти, які щороку неухильно змиваються у Каховське водосховище в межах усіх навколишніх областей (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська).

Лімнологічна наука і практичні дослідження показують, що мілководдя, які мають надводну рослинність (очерет, рогіз) не прогріваються так сильно як відкриті ділянки водного дзеркала через притінення та транспірацію води із зелених частин рослин. Така різниця температур складає до 10◦С, що запобігає підвищенню загальної температури води у водоймі. Це в свою чергу виключає задуху риби.Гірник
- агроландшафти с. Златопіль;
- балка Березнувата.